Я прагну, щоб навколо мене жили щасливі та здорові люди. Щоб люди могли самостійно очищати свою підсвідомість від стресів, травмуючих спогадів, негативних переконань та різних “ментальних програм”.
Щоб звільнитися від цього ментального сміття не потрібно роками ходити до психологів чи коучів. Для цього просто потрібно повторювати просту молитву і довіритися Богу (Вищій силі).
Але незважаючи на свою практичну простоту, філософія методу 100% відповідальності все ж є складною і вимагає ґрунтовного пояснення. Тому у цій статті я даю відповіді на усі часті запитання про метод 100% відповідальності, що ставлять мені люди.
Чому я допомагаю людям?
Бо я цілитель і моє призначення допомагати людям. Я використовую метод 100% відповідальності для зцілення людей та вирішення складних життєвих ситуацій. Я допомагаю людям очистити підсвідомість від болючих спогадів, страху та скорботи, відчуття вини та сорому.
Якщо ви прагнете бути здоровими та отримати душевний спокій, звертайтеся до мене, я можу вам допомогти. Щоб дізнатися більше, переходьте на сторінку Мої послуги.
Часті запитання про метод 100% відповідальності
Зміст
Читайте про те, що таке метод 100% відповідальності у статті: Метод 100% відповідальності для очищення підсвідомості
Що мається на увазі під словами молитви?
Промовляючи фразу: “Я люблю тебе” ви приймаєте і змиряєтеся з тим, що відбувається у вашому житті. Ця фраза перетворює застояну енергію у потік та відновлює зв’язок з Творцем. А крім того, промовляючи фразу: “Я люблю тебе”, – ви навчаєтеся в усьому бачити Бога.
“Мені дуже шкода” – цією фразою ви показуєте, що шкодуєте через ситуацію, що трапилася. А також каєтеся, що підципили ментальну “програми”.
“Будь ласка, вибач мене” – цією фразою ви прохаєте вибачення за те, що ненавмисно створили негативну ситуацію, за допомогою своїх підсвідомих думок.
Фразою: “Дякую тобі”, ви проявляєте вдячність за прощення та очищення підсвідомості. А також демонструє свою віру у те, що Бог вирішить проблему найгармонійнішим чином, для всіх кого вона стосується.
За що саме ми просимо вибачення?
Коли ми промовляємо слова молитви “Мені шкода, будь ласка, вибач мене”, ми каємося не за свої “погані”, “грішні” вчинки, які призвели до нещасть у нашому житті, з нами чи з іншими людьми.
Ми каємося за те, що завжди могли звернутися до Бога з проханням очистити нашу підсвідомість від думок ( “програм”), що спричинили проблеми та нещастя у нашому житті, але не робили цього раніше. Ми були горді, ми хотіли самостійно вирішити свої проблеми, без допомоги Творця. Ми егоїстично прагнули довести, що ми можемо самі впливати на життя, на людей, на увесь світ.
І лише тоді, коли біль став нестерпним, а усі спроби самостійно змінити життя зазнали невдачі, ми зазвичай звертаємося до Бога. Таким чином, ми каємося у власній гордині, у тому, що ігнорували Бога, у тому, що самі хотіли бути богами.
Підтримай блог Вільнодум на PatreonЧому ми не винні, але відповідальні за своє життя?
Ми не винні у тих діях, що ми вчинили, бо ми не могли вчинити інакше. Вам можливо здається, що ви вільні вибирати, що робити. Але це не так. Мотивом людських дій є або пам’ять або Боже натхнення. Задумайтеся звідкіля з’явилися ваші бажання? Або чому вам, щось подобається, а щось не подобається? Чому одна людина вам подобається і ви хочете бути з нею (ним), а інша людина вам не приємна, навіть, огидна? Чому дехто сповідує християнство, а дехто іслам?
Тобто наші уподобання та наша поведінка залежить від “програмам”, які є головними мотиваторами наших вчинків. Не можна винити ні себе, ні інших у будь-яких вчинка. Тому, що ми не здатні опиратися ментальним “програмам” (спогади, емоції, звички, переконання). Як можна винити батьків за ненависть до вбивці їх дитини? Вони просто не можуть діяти інакше. Ми можемо відмовитися від натхнення, бо Творець поважає і любить нас. Але ми не можемо відмовитися від агресивного натиску ментальних “програм”. Тому не варто винити себе або інших за неправильні вчинки.
Але парадокс життя полягає у тому, що бувши не винними у своїх діях, ми несем 100% відповідальність за своє життя. Річ у тім, що ми у будь-який момент можемо звернутися до Бога з проханням очистити нас від цих програми, що знаходяться у нашій підсвідомості і провокують нас та інших людей, у нашому житті, до деструктивних дій. Тобто ми несемо повну відповідальність за свій вибір чи очищати свою підсвідомість від ментальних програм, які створюють проблеми у нашому житті, чи ні.
Що таке ментальні "програми"?
Протягом життя, ми підхоплюємо ментальні програми та установки так, як деякі люди підхоплюють простуду та нежить. Коли у людини нежить, вона не стає поганою людиною. Але для власного ж блага, ця людина має, якнайшвидше позбавитися нежиті.
Точно така ж ситуація із програмами. Ми також їх підхоплюємо. Коли ми бачимо програму у іншій людині, вона передається і нам. З ким поведешся, від того і наберешся.
Так як, мотивом людських дій є або ментальні програми, що знаходяться у пам’яті, або Боже натхнення. То це значить, що програми також є Божою енергією, як і натхнення. Просто ця енергія, як застояна вода, зацвіла у душах людей, у колективному несвідомому. Із натхнення вона перетворилася на деструктивну програму. Річ у тому, що Боже натхнення схоже на їжу, на продукти харчування, які ми споживаємо. Після того, як їжа перетравиться у нашому шлунку, ми маємо позбавитися її рештків.
Точно так із Божим натхненням. Тобто енергія від Бога має текти потоком, не зупиняючись. І саме тут вступає у силу наша свобода вибору, наша відповідальність. Чи очищатися, щоб звільнити місце для більш нової, чистої Божої енергії у формі Божого натхнення чи дозволити енергії застоюватися і перетворюватися на деструктивні програми.
Що таке свобода волі?
Це стан переконаності у своїй правоті, що ви знаєте, як і що краще. І коли щось відбувається “не так” людина говорить: “Ні”. І думає, що таким чином проявляє свободу волі, вибирає сама те, що хоче. Але насправді будь-яка переконаність – це сліпа віра у якесь переконання, тобто – це “ментальна програма”. Вона так сильно оволодіває людиною, що людина з дивовижною впертістю бориться з іншими програмами, абсолютно вірячи, що її думка є істиною в останній інстанції. І погоджується лише з тим, що відповідає критеріям її “програми”. Цей процес схожий на сонячні окуляри, які фільтрують сонячні промені, пропускаючи лише певні промені та зупиняючи всі інші. Саме дивовижне те, що люди вважають цю переконаність проявом власної свободи, свободи роботи усвідомлений вибір.
Таким чином свобода волі – це дуже сильна програма, яка переконує людину, що вона вільна лише тоді, коли неухильно дотримується “програми”.
Що таке “гріх”?
Слово гріх дослівно перекладається, як промахнутися, або помилитися. А у загальному розумінні означає – поганий, непорядний вчинок, недолік, помилка, недозволене чи непорядне.
Зараз у світі є 3 тис. релігій. І кожна має свій список “гріхів” – вчинків, що заборонено робити, у відповідності до релігійних настанов. Дехто стверджує, що навіть медитація – це “гріх”.
Одного дня, мені прийшло Боже натхнення про те, що таке гріх. Після цього, я почав вважати, що існує лише один єдиний гріх, який може зробити людина, – це повірити у те, що люди “грішні”. Тобто я вважаю, що мій єдиний гріх у тому, що я повірив у те, що я та інші люди “грішні” або “погані”!
Це вірування представлене у трьох неправильних думках, що від’єднують людину від Бога:
1. Думка про те, що я “грішний” (поганий), бо не досконалий, робив злі та погані вчинки у житті.
Цією думкою я стверджую, що мій Творець грішний, що Бог не ідеальний, що Бог створив створіння, що є нікчемним, поганим та “грішним”.
З цього приводу у Біблії написано, що Бог створив людину за образом та подобою своєю. Тому, коли я вважаю себе грішним, то стверджує, що Бог – грішний, не досконалий, не всемогутній, слабкий і т.д. Така думка відвертає мене від Бога, що є джерелом життя і всього благополуччя для усіх людей.
2. Думка про те, що Бог винний у моїх негараздах та нещастях, що це він їх мені послав.
Таким чином я засуджую (виню) Бога у своїх негараздах: хворобах, невдачах, втратах, фінансових труднощах та ін. Тим самим роблю так як зробив Адам, коли звинуватив Бога у своєму вчинку (вкусив яблуко). Адам сказав, що це Бог дав йому таку дружину, яка спокусила його. Тобто звинувати Бога у тому, що сталося.
3. Думка про те, що люди винні у моїх проблемах та стражданнях.
Такою думкою, я засуджую людей та звинувачую їх у своїх проблемах та стражданнях. Я перекладаю свою відповідальність на інших людей. Таким чином, я знову звинувачую Бога, і стверджую, що він створив поганих людей, а це не можливо, бо люди створені ідеальними за образом та подобою Божою!
Чи справді Бог карає людей за “гріхи”?
Церква каже, що Бог карає людей за “гріхи”. Але я впевнений, що Бог такий люблячий, що ніколи і нізащо не карає людей.
Тепер я розумію, що сам став причиною усіх свої проблем та негараздів у житті. Бо не довіряв Богу. Засуджував себе, засуджував інших людей, засуджував Бога, що той створив несправедливий світ. Цими думками, я рубав зв’язок із джерелом свого життя – Господом Богом, і отримував все більше проблем у житті.
Доказом того, що Бог є доброзичливим, є такі слова: “Да буде вам по вірі вашій”. Коли людина засуджує інших, то вона вірить, що люди злі та погані. Отже, і отримує те, у що вірить. А коли людина довіряє іншим, то вона довіряє Богу. Вірить, що він пошле їй доброзичливих людей, і в кожній людині бачить Бога. Тому знову отримає те у, що вірить!
Блог Вільнодум у соцмережах
Приєднуйтеся – діліться статтями з близькими, ставте запитання та пропонуйте теми для обговорень.
